Сьогодні все більше статей про те, що хлорування має безліч побічних ефектів, тому потрібно відмовитись від нього. Але чому почали застосовувати для обробки питної води, якщо він такий небезпечний?
Сторінка історії
До того, як вперше гіпохлорит кальцію був використаний для дезінфекції питної води, 4,5 мільйона людей встигли перехворіти на холеру, а 25 мільйонів - тиф. Тому з початку ХХ століття хлор успішно захищає мільйони людей від кишкових інфекцій. Хлорування – найдешевший та перевірений метод дезінфекції великих обсягів води.
Хлор використовується найчастіше у небагатих країнах, де проблеми не лише з якістю води, а й із чистотою водопровідних труб. Хлорування, на відміну від безреагентних методів дезінфекції води, захищає воду від бактерій та мікроорганізмів, які є на стінках старих водопровідних труб, які ведуть від очисних станцій до наших кранів.
Альтернативні методи дезінфекції
УФ-знезаражувачі – ефективний та безпечний метод очищення води, який дезінфікує воду фізично без застосування спеціальних реагентів. Однак це відносно дорогий метод і для його застосування вода повинна бути попередньо очищена від каламутності, а це додаткові витрати для міських очисних станцій.
Озонування - технологія очищення, реагентом якої виступає газ озон, що є сильним окислювачем. З хімічної точки зору, мікроорганізми - це сполуки вуглецю, що добре окислюються. Мікроорганізми, що окислилися, можуть випадати в осад, переходити в газоподібну форму, таким чином стаючи безпечними. Озонування не використовується на міських очисних станціях через свою дорожнечу.
Недоліки хлору
Останні дослідження доводять, що хлор, особливо його похідні, провокує виникнення деяких онкологічних захворювань. Крім того, хлор викликає гастрит, пневмонію та респіраторні захворювання.
Особливо шкідливою є хлорована вода після кип'ятіння - при кип'ятінні хлор і органіка у водопровідній воді утворюють хлорорганічні сполуки. Ці сполуки мають мутагенну і канцерогенну дію, і можуть проникати в організм не тільки з питною водою, але і при зіткненні зі шкірним покривом, тобто навіть при купанні та інших водних процедурах.
Як бути?
Якщо на міських очисних станціях відмовляться від хлорування для скорочення кількості ракових захворювань, то виникне спалах кишкових захворювань, наприклад, холери, як це було 1991 року в Перу. Єдиний вихід - купити фільтр зворотного осмосу або будь-який інший домашній фільтр .
Завдяки водоочиснику незалежно від якості водопровідних труб та ефективності технології очищення на міській станції, у Вас із крана завжди буде текти чиста та смачна питна вода.