Дослідник із США Пітер Картрайт опублікував роботу під назвою «Нові проблеми забруднення питної води». У ній він розповідає про небезпеку хімічних та фармацевтичних забруднювачів , які потрапляють у воду.
Крім того, акцентує увагу на присутності великої кількості механічних та нерозчинних частинок, що потрапляють до джерел питної води.
Нерозчинні частинки, це можуть бути абсолютно різні речовини - від мікроскопічних волокон до крихітних шматочків пластику , що несуть у собі велику небезпеку.
Вони є складовими багатьох забруднюючих речовин і відомі під такими назвами, як:
- нановолокна;
- наночастки;
- мікропластик;
- наноматеріали і т.д.
Такі частинки є складовими безлічі забруднюючих речовин, що не розкладаються в природі. Наприклад, щоб було зрозуміло про що йдеться, можна зазначити:
- косметичні гранули (скраби), що відлущують;
- волокна, частинки із повітря;
- зганяні води, що утворюються при пранні та миття килимів та багато іншого.
Зверніть увагу.
За оцінками фахівців, сьогодні у промислово розвинених країнах виробляється понад 1000 нанотехнологічних продуктів, і це число швидко зростає.
Проведене в 2016 році в Університеті Лойола (Чикаго) дослідження показує, що до 4,5 млн. шматочків пластику на день надходить до річок з муніципальних очисних споруд. Цікаво, що ця кількість налічується вже після того, як 90 відсотків вихідного мікропластику видаляється на стадії біологічної очистки рослинами.
Тобто!
Потрібно визнати, що очисні споруди не здатні повноцінно боротися з механічними та пластиковими забруднювачами, які присутні у стічних водах та потрапляють туди через людську діяльність.
У 2016 році Геологічна служба США (USGS) брала участь у великому дослідженні «Мікропластик у великих озерах», одним із результатів якого стала категоризація мікропластику на такі типи:
- гранули;
- плівки;
- піни;
- фрагменти та волокна.
При цьому останні становлять понад 70% усієї кількості мікропластику.
Вже сьогодні в океанах спостерігаються величезні маси пластикових уламків, відомих як «сміття» або «сміттєві плями». Є п'ять основних сміттєворотів, найбільший з яких розташований у Тихому океані. Його площа дорівнює площі штату Техас!
Більшість з цих матеріалів схильні до деградації, в ході якої, під впливом ультрафіолетового сонячного випромінювання, розпадаються на відносно інертні мікрочастинки пластику. Вони часто покриваються розчиненими органічними PPCPs, які потім можуть надходити до джерел водопостачання. Дивно, але їх виявляють навіть у таких віддалених місцях як Антарктика.
Підводячи підсумок
З усього вищесказаного випливає один висновок – людству слід приділити особливу увагу використанню пластику, щоб знизити його концентрацію у навколишньому середовищі та зменшити рівень забруднення води.
Однак в даний час, поки пластик використовується так необдумано, слід звертати увагу на те, що саме ви п'єте. Тобто для отримання чистої та корисної для здоров'я води використовувати сучасні очисні системи – наприклад, фільтри зворотного осмосу з мінералізатором та іншими додатковими картриджами. Тільки так ви зможете захистити себе та своїх дітей від негативного впливу отруйних речовин та пластикових частинок.